Основним вузлом боїв антиурядового повстання на Катеринославі став один з центральних кварталів міста — відрізок Катерининського проспекту між вулицями Садовою та Воскресенською. Гайдамаки зосередилися у міському поштамті, більшовицька Рада — у колишньому будинку губернатора. Ініціатива була на боці урядових військ. Відрізавши гарнізон Ради від основного оплоту більшовиків — Чечелівки — гайдамаки були близькі до того, щоб зламати його опір.

Вночі 27 та вранці 28 грудня 1918 р. червоногвардійці відбивали атаки полків гайдамаків. Та остання атака протривала більш ніж дві години, і справа явно йшла до поразки прихильників Ради. Однак співвідношення сил різко змінилося, коли до Катери-нослава через Ігрень прорвалися російські війська — червоногвардійський загін з Москви. Захопивши вокзал, москвичі під прикриттям двох броньовиків підійшли до місця основного бою, оточили урядові війська по всіх прилеглих вулицях і висунули їм ультиматум. Пізно ввечері гайдамаць¬кий загін здався і його обеззброїли. 29. 12. 1917 р. в Катеринославі проголосили радянську владу.

Загалом бої були не дуже кровопролитними. З боку більшовиків загинуло близько 20 осіб, подібні втрати були і в урядових військ. Після захоплення Катеринослава червоні війська без значних боїв заволоділи Нікополем, Кривим Рогом, Кам’янським та іншими міста¬ми і територіями краю. До початку 1918 р. вся Катеринославщина виявилася в руках більшовиків.

Захопивши владу, більшовики розпочали формування власного апарату управління. За участю надзвичайного комісара російського Раднаркому Г.К. Орджонікідзе у Катеринославі відбувся розширений пленум Катеринославської ради робітничих депутатів, якою керували місцеві більшовики. Губком більшовицької Ради власними постановами від 23 і 24. 01.1918 р. розпустив Губернську революційну раду і передав усю владу собі. Таким же чином були скасовані губернський комісар, губернське управління, а всі їх права а також обов’язки перейшли до губкому Ради. Керівництво найважливішими ділянками покладалося на призначених губкомом комісарів. У середині січня 1918 р. у Катеринославі «для охорони безпеки громадян і революційного порядку» була створена міліція. Невдовзі були створені радянські судові органи замість Катеринославського окружного суду.

На кінець лютого 1918 р. на міській конференції фабрично-заводських комітетів було створено центральну раду фабзавкомів. Розпочалося відновлення нормальної роботи соціальної сфери, шкіл, лікарень, телеграфної мережі тощо.

Більше інформації з теми ви можете отримати на освітньому сайті www.yangteacher.ru